obligation

obligation
n
1. зобов'язання
2. обов'язок
3. юр. боргове зобов'язання, боргова розписка
- accrued obligations нові зобов'язання, що випливають з договору
- alleged obligations зобов'язання, що не відповідають дійсності
- clear-cut obligations ясно/ чітко сформульовані зобов'язання
- contractual international obligations договірні міжнародні зобов'язання
- counterpart obligations паралельні обов'язки
- direct obligations прямі обов'язки; безпосередні обов'язки
- legal obligations юридичні зобов'язання
- local obligations місцеві зобов'язання
- long-term obligations довготермінові зобов'язання
- protocol obligations зобов'язання, накладені протоколом, протокольні зобов'язання
- short-term obligations короткотермінові зобов'язання
- treaty international obligations договірні міжнародні зобов'язання
- obligation of conscience борг сумління
- obligation of contract/ treaty, etc. обов'язкова сила договору
- obligations under the contract зобов'язання по договору
- obligation of non-recognition зобов'язання невизнання; зобов'язання про невизнання; зобов'язання не визнавати (державу)
- obligation in respect of contracts зобов'язання по відношенню до договорів/ контрактів тощо
- breach of obligations порушення зобов'язань
- cancellation of obligations припинення зобов'язань
- compliance with the obligations виконання зобов'язань
- definition of obligations визначення зобов'язань
- doctrine of obligation доктрина зобов'язань
- period of validity of obligations строк зобов'язань
- to affect the rights and obligations зачіпати права та зобов'язання
- to assume obligations under a treaty брати зобов'язання у відповідності з договором/ домовленістю
- to be under an obligation to smbd. бути пов'язаним зобов'язанням; мати зобов'язання по відношенню до когось
- to cancel an obligation відмінити зобов'язання
- to carry out one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором
- to discharge one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором
- to face up to the obligations бути готовим виконати зобов'язання
- to fulfil one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором
- to honour one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором
- to impose obligations on smbd. накладати зобов'язання на когось
- to lay obligations on smbd. накладати зобов'язання на когось
- to lay smbd. under an obligation пов'язати когось зобов'язанням
- to meet one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором
- to perform one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором
- to undertake obligations under a treaty брати зобов'язання у відповідності з договором/ домовленістю

English-Ukrainian diplomatic dictionary. 2013.

Игры ⚽ Нужна курсовая?
Synonyms:
, , / , , , , , /


Look at other dictionaries:

  • Obligation — Obligation …   Deutsch Wörterbuch

  • obligation — [ ɔbligasjɔ̃ ] n. f. • 1235; lat. jurid. obligatio, de obligare 1 ♦ Dr. Lien de droit en vertu duquel une personne peut être contrainte de donner, de faire ou de ne pas faire qqch. (⇒ créancier, 1. débiteur). Obligation alimentaire. (lat. in… …   Encyclopédie Universelle

  • obligation — ob·li·ga·tion /ˌä blə gā shən/ n 1: a promise, acknowledgment, or agreement (as a contract) that binds one to a specific performance (as payment); also: the binding power of such an agreement or indication held that the amendment did not… …   Law dictionary

  • Obligation — • Defined in the Institutes of Justinian as a legal bond which by a legal necessity binds us to do something according to the laws of our State Catholic Encyclopedia. Kevin Knight. 2006. Obligation     Obligation …   Catholic encyclopedia

  • obligation — Obligation. s. f. Acte public par lequel on s oblige pardevant Notaire de payer certaine somme. Une obligation de dix mille francs. la nouvelle Ordonnance deffend l obligation par corps. obligation solidaire &c. il m en a passé obligation… …   Dictionnaire de l'Académie française

  • obligation — Obligation, f. acut. Obligatio, Tabulae. Obligation de comparoir en justice, Vadimonium. Une solennité d obligation, ou alienation où il failloit entre autres choses cinq tesmoins, Nexus, siue Nexum. Avoir quelque obligation envers autruy sous… …   Thresor de la langue françoyse

  • Obligation — Ob li*ga tion, n. [F. obligation. L. obligatio. See {Oblige}.] 1. The act of obligating. [1913 Webster] 2. That which obligates or constrains; the binding power of a promise, contract, oath, or vow, or of law; that which constitutes legal or… …   The Collaborative International Dictionary of English

  • obligation — 1 Obligation, duty are comparable when they denote what a person is bound to do or refrain from doing or for the performañce or nonperformance of which he is held responsible. In ordinary usage obligation typically implies immediate constraint… …   New Dictionary of Synonyms

  • Obligation — (von lateinisch obligare anbinden, verpflichten) steht für: Obligation (Recht), die Haftung einer Person für ein Schuldverhältnis beziehungsweise das Schuldverhältnis als solches Wirtschaft und Finanzen: verzinsliches Wertpapier, eine… …   Deutsch Wikipedia

  • obligation — (n.) c.1300, from O.Fr. obligation (early 13c.), from L. obligationem (nom. obligatio) an engaging or pledging, lit. a binding (but rarely used in this sense), noun of action from pp. stem of obligare (see OBLIGE (Cf. oblige)). The notion is of… …   Etymology dictionary

  • obligation — [äb΄li gā′shən] n. [ME obligacioun < OFr obligation < L obligatio] 1. an obligating or being obligated 2. a binding contract, promise, moral responsibility, etc. 3. a duty imposed legally or socially; thing that one is bound to do by… …   English World dictionary

Share the article and excerpts

Direct link
… Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”